неділю, 29 грудня 2019 р.

Нас спеціально розділили на тих, хто за обмін і тих, хто проти.

Хоча розділу ніякого немає. Людям, яким болить за Майдан, так само болить за полонених. Дехто з них зробив для підтримки і звільнення бранців багато. Прям дуже багато.

Розділення свідомо робилося і працівниками Офісу президента, і російськими спецслужбами.

Одні - для того, щоб максимально звузити ситуацію до «за» і «проти». Щоб зберегти свій новорічний піар. Щоб виставити тих, кому не байдуже на розстріли Небесної сотні, ворогами, об‘єктами ненависті.

Інші - хотіли тупо розсварити і розділити всіх нас.

Найприкріше, що у всьому цьому активно беруть участь родичі полонених та екс-полонені. Їх можна зрозуміти. Їм теж болить. За своє. Але не можу зрозуміти, коли вони тих, хто їм так довго допомагав, виходив за їх волю і їх рідних, вважають зрадниками, тими, хто єдиний перешкоджає поверненню наших додому. Дехто навіть особливо не підбирає слів в образах.

Зрозумійте нарешті. Мова не просто про обмін убивць. Беркут можна було обмінювати. Але після вироку. Його немає і вже не буде. І це ніяка не ціна обміну. Це зрада. Тепер у нас десятки справ знищені. У нас по розстрілу героїв не буде жодної справедливості. Заочного суду не буде. Небесну сотню не убили. Вона виходить просто померла. Крім нашої пам‘яті не лишилось нічого.

Наостанок до родичів і екс-полонених. Не ведіться на маніпуляції. Не робіть дурниць. Нам всім болить. Скорішої вам зустрічі з рідними і друзями.